Таблетки Полокард инструкция по применению цена и отзывы

0
20

Склад лікарського засобу

діюча речовина:Acidumacetylsalicylicum;

1 таблетка кишковорозчинна містить 75 мг або 150 мг кислоти ацетилсаліцилової;

крохмаль кукурудзяний, целюлоза порошкоподібна, натрію крохмальгліколят (тип А), гіпромелоза;

оболонка: триетилцитрат, метакрилатнийсополімер (тип С), тальк, титану діоксид (E 171), натрію лаурилсульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію гідрокарбонат.

Протипоказання для взаємодії.

Таблетки Полокард инструкция по применению цена и отзывы

Застосування метотрексату в дозах 15 мг/тиждень і більше підвищує гематологічну токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з протеїнами плазми).

Комбінації, які потрібно застосовувати з обережністю.

При застосуванні метотрексату в дозах менше ніж 15 мг/тиждень підвищується гематологічна токсичність метотрексату (зниження ниркового кліренсу метотрексату протизапальними агентами і витіснення саліцилатами метотрексату зі зв’язку з протеїнами плазми).

Одночасне застосування ібупрофену перешкоджає необоротному пригніченню тромбоцитів ацетилсаліциловою кислотою. Лікування ібупрофеном пацієнтів, які мають ризик кардіоваскулярних захворювань, може обмежувати кардіопроотекторну дію ацетилсаліцилової кислоти.

При одночасному застосуванні Акардута антикоагулянтів підвищується ризик розвитку кровотечі.

При одночасному застосуванні високих доз саліцилатів із НПЗЗ (завдяки взаємопосилюючому ефекту) підвищується ризик виникнення виразок і шлунково-кишкових кровотеч.

Одночасне застосування з урикозуричними засобами, такими як бензобромарон, пробенецид, знижує ефект виведення сечової кислоти (завдяки конкуренції виведення сечової кислоти нирковими канальцями).

При одночасному застосуванні з дигоксином концентрація останнього в плазмі підвищується внаслідок зниження ниркової екскреції.

При одночасному застосуванні високих доз ацетилсаліцилової кислоти та пероральних антидіабетичних препаратів із групи похідних сульфонілсечовини або інсуліну посилюється гіпоглікемічний ефект останніх за рахунок гіпоглікемічного ефекту ацетилсаліцилової кислоти і витіснення сульфонілсечовини, зв’язаної з протеїнами плазми.

Діуретичні засоби в комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти знижують фільтрацію клубочків завдяки зниженню синтезу простагландинів у нирках.

Системні глюкокортикостероїди (за винятком гідрокортизону), які застосовуються для замісної терапії при хворобі Аддісона, в період лікування кортикостероїдами знижують рівень саліцилатів у крові та підвищують ризик передозування після закінчення лікування.

При застосуванні з кортикостероїдами підвищується ризик розвитку шлунково-кишкової кровотечі.

Селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну: підвищується ризик кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту через можливість синергічного ефекту.

Ангіотензинперетворюючі ферменти (АПФ) у комбінації з високими дозами ацетилсаліцилової кислоти спричиняють зниження фільтрації в клубочках внаслідок інгібуваннявазодилататорнихпростагландинів та зниження антигіпертензивного ефекту.

При одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою ацетилсаліцилова кислота витісняє її зі зв’язку з протеїнами плазми, підвищуючи токсичність останньої.

Етиловий спирт сприяє пошкодженню слизової оболонки шлунково-кишкового тракту і пролонгує час кровотечі внаслідок синергізму ацетилсаліцилової кислоти і алкоголю.

У нижеперечисленных

совпадают коды ATC. Аналоги подобраны по химической структуре лекарственного препарата и являются наиболее подходящими заменителями. Одинаковый состав, показания к применению, могут отличаться дозы действующих веществ.

Состав: ацетилсалициловая кислота

Аналоги по показанию и способу применения

Аналоги совпадают по коду ATC 4-го уровня. Лекарственные препараты, имеющие различный состав, но могут быть схожи по показанию и способу применения.

  • 1 предложение по цене от 25,000.00 до 25,000.00 руб

  • 69 предложений по цене от 68.00 до 165.00 руб

  • 63 предложения по цене от 83.00 до 2,460.00 руб

  • 53 предложения по цене от 82.00 до 1,900.00 руб

  • 51 предложение по цене от 72.00 до 19,979.00 руб

  • 5 предложений по цене от 215.00 до 478.00 руб

  • 28 предложений по цене от 290.00 до 1,079.00 руб

  • 27 предложений по цене от 26.00 до 934.00 руб

  • 11 предложений по цене от 440.00 до 1,119.00 руб

  • 1 предложение по цене от 171.00 до 171.00 руб

  • 1 предложение по цене от 3,000.00 до 3,000.00 руб

  • 22 предложения по цене от 40.00 до 480.00 руб

  • 44 предложения по цене от 432.00 до 1,115.00 руб

  • 18 предложений по цене от 669.00 до 1,115.00 руб

  • 6 предложений по цене от 8,000.00 до 46,002.00 руб

  • 5 предложений по цене от 7,403.00 до 16,482.00 руб

  • 4 предложения по цене от 3,662.00 до 11,740.00 руб

  • 14 предложений по цене от 2,200.00 до 4,889.00 руб

  • 1 предложение по цене от 4,960.00 до 4,960.00 руб

  • 61 предложение по цене от 126.00 до 15,948.00 руб

  • 36 предложений по цене от 580.00 до 8,300.00 руб

  • 41 предложение по цене от 25.00 до 342.00 руб

  • 10 предложений по цене от 99.00 до 682.00 руб

  • 2 предложения по цене от 172.00 до 403.00 руб

  • 103 предложения по цене от 108.00 до 633.00 руб

Фармакотерапевтична група

Антитромботичні засоби.

Код АТС B01AC06.

Акард містить ацетильне похідне саліцилової кислоти з антиагрегантною, жарознижувальною, аналгетичною та протизапальною дією.

Механізм пригнічення агрегації тромбоцитів ацетилсаліциловою кислотою полягає у незворотній інактивації в тромбоцитах крові ферменту циклооксигенази-1, яка трансформує арахідонову кислоту до циклічних перекисів (PGG2 і PGH2), що є попередниками тромбоцитарнихпростагландинів і тромбоксану (А2).

Пригнічення агрегації настає вже після малих доз лікарського препарату і зберігається протягом декількох днів після застосування одноразової дози.

Ці властивості ацетилсаліцилової кислоти були використані для профілактики та лікування ускладнень, пов’язаних із тромбами, а також для профілактики інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця.

Акард таблетки, вкриті кишковорозчинною оболонкою, лікарська форма, яка не розпадається в шлунку, через що знижується ризик безпосереднього контакту ацетилсаліцилової кислоти зі слизовою оболонкою шлунка.

Абсорбція ацетилсаліцилової кислоти з таблеток, вкритих кишковорозчинною оболонкою, перебігає повільніше порівняно зі стандартними формами. Вона починається через 3-6 годин після прийому лікарського препарату, що свідчить про те, що оболонка ефективно блокує розпад лікарського продукту в шлунку.

Максимальна концентрація в плазмі настає приблизно через 6 годин і становить у середньому 12,7 мкг/мл для таблеток 150 мг і 6,72 мкг/мл для таблеток 75 мг.

Наявність їжі в шлунково-кишковому тракті уповільнює всмоктування лікарського засобу, але не зменшує біологічну доступність ацетилсаліцилової кислоти.

Ацетилсаліцилова кислота всмоктується з шлунково-кишкового тракту на 80-100 %.

Ацетилсаліцилова кислота швидко і значною мірою розподіляється в більшості тканин і біологічних рідинах організму.

Відносний об’єм розподілу становить близько 0,15-0,2 л/кг і збільшується відповідно до підвищення концентрації лікарського препарату в сироватці.

Близько 33 % лікарського препарату зв’язується з білками плазми, коли концентрація становить 120 мкг/мл.

Ступінь зв’язування лікарського препарату з білками залежить від концентрації альбумінів; у здорових добровольців вона знижується відповідно до зниження цієї концентрації.

При нирковій недостатності, при вагітності та у новонароджених зв’язування ацетилсаліцилової кислоти з білками плазми знижується не тільки з причини гіпоальбумінемії, але також внаслідок кумуляції ендогенних факторів, які витісняють препарат із сполук із білками.

Ацетилсаліцилова кислота частково біотрансформується під час абсорбції. Цей процес відбувається під впливом естерази, в основному в печінці, але також у сироватці крові, еритроцитах і в синовіальній рідині.

Саліцилати в основному з’єднуються з гліцином з утворенням саліцилурової кислоти і з глюкуроновою кислотою з утворенням саліцил-фенолового і саліцил-ациловогоглюкуронату; тільки невелика їх частина піддається гідроксилюванню до гентизинової кислоти, 2,3-дигідроксибензойної і 2,3,5-тригідроксибензойної кислот.

У жінок процес гідроксилювання проходить повільніше (менша активність естерази в сироватці крові).

Період напіввиведення у фазі елімінації ацетилсаліцилової кислоти з плазми становить близько 2-3 годин.

На відміну від інших саліцилатів, негідролізована ацетилсаліцилова кислота не кумулюється в сироватці крові після багаторазового введення.

Лише близько 1 % дози ацетилсаліцилової кислоти, прийнятої внутрішньо, виводиться із сечею в негідролізованій формі, решта виводиться у формі саліцилатів та їх метаболітів.

У хворих із збереженою функцією нирок 80-100 % одноразової дози лікарського засобу виводиться з сечею протягом 24-72 годин.

Показання для застосування

Для зниження ризику:

  • смерті у пацієнтів з підозрою на гострий інфаркт міокарда;
  • смерті у пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда;
  • транзиторних ішемічних атак (ТІА) та інсульту у пацієнтів з ТІА;
  • захворюваності і смерті при стабільній і нестабільній стенокардії.

Для профілактики:

  • тромбозів і емболій після операцій на судинах (черезшкірнатранслюмінарнакатетернаангіопластика (РТСА), ендартеректомія сонної артерії, аортокоронарне шунтування (CABG), артеріовенозне шунтування);
  • тромбозів глибоких вен і емболій легень після довготривалої іммобілізації (після хірургічних операцій);
  • інфаркту міокарда у пацієнтів з високим ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень (цукровий діабет, контрольована артеріальна гіпертензія) та особам із багатофакторним ризиком серцево-судинних захворювань (гіперліпідемія, ожиріння, тютюнопаління, літній вік тощо).

Для вторинної профілактики інсульту.

Протипоказання.

  • Гіперчутливість до ацетилсаліцилової кислоти, інших саліцилатів або будь-якого компонента препарату.
  • Хронічна астма, спричинена застосуванням саліцилатів або НПЗЗ в анамнезі.
  • Гострі пептичні виразки.
  • Геморагічний діатез.
  • Виражена ниркова недостатність.
  • Виражена печінкова недостатність.
  • Виражена серцева недостатність.
  • Комбінація з метотрексатом у дозуванні 15 мг/тиждень або більше (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

Побочные эффекты

Салициловый эфир уксусной кислоты – основной компонент противовоспалительных нестероидных ненаркотических препаратов и ингибиторов агрегации тромбоцитов. Полокард используется для облегчения легкой и умеренной боли, предотвращая сердечный приступ и инсульт.

Препарат ингибирует два эндогенных фермента: циклооксигеназу-1 (СОХ-1) и циклооксигеназу-2 (СОХ-2). Обе циклооксигеназы продуцируют важные тканевые гормоны, называемые простагландинами.

ЦОГ-1 регулируется организмом через продукцию простагландина преимущественно непатологическими процессами. К ним относятся, например, поддержка почечной экскреции, бронходилатации или защиты слизистой оболочки желудка и кишечника.

Циклооксигеназа-1 находится в стенках сосудов и тромбоцитах, где она способствует сгущению тромбоцитов во время коагуляции через тромбоксан А2. СОХ-2 активен в поврежденной ткани и синтезирует простагландины, которые вызывают типичные признаки (покраснение, отек). Также он раздражает нервные окончания, которые участвуют в передаче боли.

Ацетилсалициловая кислота (от 75 до 100 миллиграмм) эффективно предотвращает сгущение тромбоцитов путем разрушения циклооксигеназы-1, присутствующей в этих клетках крови. В то время как клетки в стенках кровеносных сосудов могут воспроизводить разрушенные циклооксигеназы в течение нескольких часов, тромбоциты больше не могут этого сделать. Они не имеют активности циклооксигеназы во время пребывания в крови (около одной недели).

В дозах от 250 миллиграммов полокард ингибирует циклооксигеназу-2 и, следовательно, продуцирует провоспалительные простагландины. После приема препарата образуется меньше простагландинов, тем самым снимается боль и воспалительные реакции.

Таким образом, полокард обладает противовоспалительным, противозастойным и обезболивающим действием. Посредством влияния на центр контроля температуры в головном мозге ацетилсалициловая кислота проявляет антипиретический эффект.

Полокард всегда ингибирует циклооксигеназы дозозависимым способом. Таким образом, известные побочные эффекты объясняются подавлением продуцирования циклооксигеназы-1: их защитный эффект на слизистую оболочку желудка устраняется, дросселируется выделение воды почками.

Одновременное потребление салицилатов изменяет действие следующих активных веществ и групп активных ингредиентов:

  • Усиливается действие антикоагулянтов, вызывая сильное кровотечение. Особенно опасны комбинации с клопидогрелем и антагонистами витамина К (варфарин, дикумарол);
  • Дигоксин, литий или барбитураты увеличивают концентрацию салицилатов в крови, что повышает риск развития отравления;
  • Потенцируется действие сульфонилмочевины, что может привести к гипогликемии;
  • Усугубляются побочные действия метотрексата (цитотоксический агент для лечения ревматизма и рака), трийодтиронина и сульфониламидов;
  • Потенцируется действие и побочные эффекты всех нестероидных противовоспалительных препаратов;
  • Концентрация вальпроевой кислоты в крови увеличивается, что увеличивает ее эффект и побочные действия;
  • Мочегонные вещества: петлевые диуретики, спиронолактон и канреноат, гипотензивные средства снижают действие салицилатов;
  • С глюкокортикоидами и алкоголем риск ЖКТ кровотечений возрастает.

Кислотно-связывающие вещества (антациды) увеличивают экскрецию салицилатов, что может повлиять на их эффективность. Одновременного применения салицилатов для разжижения крови с ибупрофеном рекомендуется избегать.

Ибупрофен

Побочные эффекты салицилатов возникают главным образом в желудочно-кишечном тракте, потому что активное вещество может повредить слизистую оболочку. Таким образом, более десяти процентов всех пациентов, принимающих полокард, страдает от болей в желудке или точечных кровотечений (микрокровотечений) в пищеварительном тракте.

От одного до десяти процентов потребителей реагирует на потребление салицилатов тошнотой, рвотой или диареей.

Полокард менее чем у одного процента пациентов вызывал нарушения кислотно-щелочного баланса, слуха (шум в ушах), зрения, спутанность сознания, сонливость, аллергические кожные симптомы, спазмы мышц дыхательных путей (бронхоспазм), заболевания крови (уменьшение лейкоцитов) и отеки.

Чрезмерный бронхоспазм из-за ацетилсалициловой кислоты

Кроме того, полокард и иные салицилаты становятся причиной развития синдрома Рейе у детей – опасного для жизни заболевания головного мозга и печени. Доказано, что полокард может играть определенную роль в образовании Рейе-синдрома.

Належні заходи безпеки при застосуванні

Акард застосовують з обережністю при:

  • гіперчутливості до аналгетичних, протизапальних, протиревматичних засобів, а також за наявності алергії на інші речовини;
  • виразках шлунково-кишкового тракту, включаючи хронічні та рекурентні або шлунково-кишкові кровотечі в анамнезі;
  • одночасному застосуванні антикоагулянтів;
  • порушеннях функцій нирок і/або печінки.

У разі тривалого застосування препарату перед початком прийому ібупрофену пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем.

У пацієнтів з алергічними ускладненнями, у тому числі з бронхіальною астмою, алергічним ринітом, кропив’янкою, шкірним свербежем, набряком слизової оболонки і поліпозом носа, а також при їх поєднанні з хронічними інфекціями дихальних шляхів та у хворих із гіперчутливістю до НПЗЗ на тлі лікування Акардом можливий розвиток бронхоспазму або нападу бронхіальної астми.

При хірургічних операціях (включаючи стоматологічні) застосування препаратів, які містять ацетилсаліцилову кислоту, може підвищити ймовірність появи/посилення кровотечі.

При застосуванні малих доз ацетилсаліцилової кислоти може знижуватись виведення сечової кислоти. Це може призвести до виникнення подагри в пацієнтів, зі зниженим виведенням сечової кислоти.

Взаимодействие салицилатов с другими веществами

Ибупрофен

Застосування у період вагітності та годування груддю

Акард можна застосовувати в період вагітності тільки в тому випадку, коли інші лікарські засоби неефективні.

Застосування саліцилатів у І триместрі вагітності в разі деяких ретроспективних епідеміологічних дослідженнях асоціювалося з підвищеним ризиком розвитку вроджених вад (палатосхиз (“вовча паща”), вади серця).

Проте при довготривалому застосуванні препарату в терапевтичних дозах, що перевищували 150 мг/добу, цей ризик виявився низьким: у результаті дослідження, проведеного на 32 000 парах “мати — дитина”, не виявлено зв’язку між застосуванням ацетилсаліцилової кислоти і збільшенням кількості вроджених вад.

Саліцилати можна застосовувати у І та ІІ триместрах вагітності тільки після оцінки співвідношення ризик/користь. Згідно з попередніми оцінками, при довготривалому застосуванні Акарду бажано не приймати ацетилсаліцилову кислоту в дозі, що перевищує 150 мг/добу.

У III триместрі вагітності прийом саліцилатів у високих дозах (більш ніж 300 мг/добу) може призвести до переношування вагітності та послаблення переймів під час пологів, а також до кардіопульмональної токсичності (передчасного закриття ductusarteriosus) у дітей.

Застосування ацетилсаліцилової кислоти у великих дозах незадовго до пологів може призвести до внутрішньочерепних кровотеч, особливо в недоношених дітей. Таким чином, крім надзвичайно особливих випадків, обумовлених кардіологічними або акушерськими медичними показаннями на основі спеціального моніторингу, застосування ацетилсаліцилової кислоти протягом останнього триместру вагітності протипоказане.

Саліцилати та їх метаболіти проникають у грудне молоко в невеликій кількості.

Оскільки побічні реакції в немовлят після випадкового застосування Акарду не спостерігалися, переривати годування груддю, як правило, не потрібно. При довготривалому застосуванні препарату або застосуванні ацетилсаліцилової кислоти у високих дозах слід вирішити питання щодо припинення годування груддю.

Противопоказания к применению полокарда

Абсолютные противопоказания:

  • Гиперчувствительность к полокарду или другим салицилатам
  • Острая язва желудка или кишечника;
  • Наследственные и приобретенные проблемы с коагуляцией, которые могут усугубиться при приеме полокарда;
  • Цирроз печени;
  • Серьезные нарушения почечной функции;
  • Тяжелая недостаточность миокарда;
  • Прием метотрексата (15 мг/неделю).

Таблетки Полокард инструкция по применению цена и отзывы

Относительные противопоказания:

  • Совместное введение с другими антикоагулянтными лекарственными средствами (гепарин и производные кумарина, такие как фенпрокумон);
  • Астма, из-за риска развития «аспириновый астмы»;
  • Гиперчувствительность к другим противовоспалительным препаратам, противоревматическим средствам или аллергия;
  • Язвы желудка или кишечника, или кровотечения в ЖКТ в истории болезни;
  • Почечная и печеночная недостаточность;
  • Операции (даже небольшие).
Дисфункция печени

Спосіб застосування та дози

Дорослим зазвичай призначають по 1-2 таблетки 75 мг або 1 таблетку 150 мг на добу під час або після прийому їжі. Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи невеликою кількістю води.

При нещодавно перенесеному інфаркті міокарда або для пацієнтів із підозрою на інфаркт міокарда: початкова насичуюча доза 225-300 мг ацетилсаліцилової кислоти 1 раз на добу з метою досягнення швидкого пригнічення агрегації тромбоцитів. Дозування 300 мг на добу може короткочасно застосовуватися за терапевтичними показаннями.

Таблетки можна розжувати для більш швидкого всмоктування.

Передозування

Передозування саліцилатів можливе внаслідок хронічної інтоксикації, що виникла внаслідок тривалої терапії (застосування понад 100 мг/кг/добу більше 2 днів може спричинити токсичні ефекти), а також внаслідок гострої інтоксикації, яка несе загрозу життю (передозування), і причинами якої можуть бути, наприклад, випадкове застосування дітьми або непередбачене передозування.

Хронічне отруєння саліцилатами може мати прихований характер, оскільки ознаки і симптоми його неспецифічні. Помірна хронічна інтоксикація, спричинена саліцилатами, або саліцилізм зустрічається, як правило, тільки після повторних прийомів великих доз.

Першими симптомами інтоксикації ацетилсаліцилової кислотою є запаморочення, нудота, блювання, шум у вухах і почастішання дихання, порушення рівноваги.

Також спостерігалися інші симптоми, такі як: втрата слуху, порушення зору, головний біль, посилене потовиділення, моторне збудження, сонливість і кома, судоми, гіпертермія, сплутаність свідомості. При тяжкій інтоксикації настають загрозливі порушення кислотно-лужної рівноваги та водно-електролітного обміну (метаболічний ацидоз і дегідратація).

Помірні або середньо-тяжкі токсичні симптоми спостерігаються після застосування ацетилсаліцилової кислоти в дозі 150-300 мг/кг маси тіла. Тяжкі симптоми отруєння наступають після дози 300-500 мг/кг маси тіла. Потенційно смертельна доза ацетилсаліцилової кислоти становить більше 500 мг/кг маси тіла.

Смерть від інтоксикації ацетилсаліциловою кислотою спостерігалася після прийому дорослою людиною одноразової дози, що становить від 10 до 30 г. Також описаний випадок, коли пацієнт вижив після прийому 130 г ацетилсаліцилової кислоти.

Дії при передозуванні.

Пацієнта слід доправити до лікарні. Специфічного антидоту немає.

Лікування передозування.

  • Спровокувати блювання або провести промивання шлунка (з метою зниження всмоктування лікарського препарату).

Така тактика ефективна в період 3-4 годин після прийому лікарського препарату, а у випадку інтоксикації дуже високою дозою лікарського продукту – навіть до 10 годин.

  • Прийняти активоване вугілля у формі водної суспензії (в дозі 50-100 г для дорослих і30-60 г для дітей), щоб зменшити всмоктування ацетилсаліцилової кислоти.
  • У випадку гіпертермії слід знизити температуру тіла шляхом підтримання низької температури навколишнього середовища та застосування холодних компресів.
  • Слід проводити ретельний моніторинг водно-електролітного обміну і швидко його коригувати.
  • З метою прискорення виведення ацетилсаліцилової кислоти нирками, а також для лікування ацидозу слід внутрішньовенно ввести гідрокарбонат натрію. Необхідно підтримувати pH сечі на рівні 7,0-7,5.
  • При дуже тяжких отруєннях, коли не вдається коригувати порушення кислотно-лужної рівноваги консервативним лікуванням, а також у випадках супутньої недостатності нирок слід провести гемодіаліз або перитонеальний діаліз. Діаліз ефективно виводить ацетилсаліцилову кислоту з організму, а також полегшує нормалізацію порушень кислотно-лужної рівноваги і водно-електролітного обміну.
  • У випадку збільшення протромбінового часу вводять вітамін К.
  • Не слід приймати лікарські препарати, які пригнічують центральну нервову систему, наприклад барбітурати, враховуючи можливість настання респіраторного ацидозу та коми.
  • Пацієнтам з порушеннями дихання слід забезпечити надходження свіжого повітря, подати кисень. Якщо це необхідно, провести інтубацію трахеї та забезпечити штучну вентиляцію легенів.
  • У випадку настання шоку провести типову протишокову терапію.

Побічні ефекти

Шлунково-кишкові розлади: диспепсія, біль в епігастральній ділянці та абдомінальний біль; в окремих випадках – запалення шлунково-кишкового тракту,клінічними проявами ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, які можуть в поодиноких випадках, спричинити шлунково-кишкові геморагії і перфорації з відповідними лабораторними показниками та проявами.

Внаслідок антиагрегантної дії на тромбоцити ацетилсаліцилова кислота може підвищувати ризик розвитку кровотеч. Спостерігались такі кровотечі, як інтраопераційнігеморагії, гематоми, кровотечі з органів сечостатевої системи, носові кровотечі, кровотечі з ясен;

рідко або дуже рідко — серйозні кровотечі, такі як геморагії шлунково-кишкового тракту, мозкові геморагії (особливо у пацієнтів із неконтрольованою гіпертензією та/або при одночасному застосуванні антигемостатичних засобів), які в поодиноких випадках могли потенційно загрожувати життю.

Геморагії можуть призвести до гострої і хронічної постгеморагічної анемії/залізодефіцитної анемії (внаслідок так званої прихованої мікрокровотечі) з відповідними лабораторними проявами і клінічними симптомами, такими як астенія, блідість шкірного покриву, гіпоперфузія.

У пацієнтів з індивідуальною підвищеною чутливістю до саліцилатів можливий розвиток алергічних реакцій шкіри, включаючи такі симптоми, як висипання, кропив’янка, набряк, свербіж. У хворих на бронхіальну астму можливе збільшення частоти виникнення бронхоспазму;

алергічних реакцій від незначного до помірного ступеня, які потенційно вражають шкіру, респіраторний тракт, шлунково-кишковий тракт і кардіоваскулярну систему. Дуже рідко спостерігали тяжкі реакції, включаючи анафілактичний шок.

Рідко – транзиторна печінкова недостатність із підвищенням рівня трансаміназ печінки.

Спостерігались запаморочення і дзвін у вухах, що може свідчити про передозування.